- розкладник
- —————————————————————————————розкла́дникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкладник — а, ч. 1) Те, що сприяє розкладанню чого небудь на окремі частини, елементи. 2) перен. Той, хто сприяє моральному занепадові, розладові, дезорганізації кого небудь … Український тлумачний словник
розкладниця — і, перен. Жін. до розкладник 2) … Український тлумачний словник